Українські говірки Південного Підляшшя
Іван Ігнатюк
УКРАЇНСЬКІ ГОВІРКИ ПІВДЕННОГО ПІДЛЯШШЯ [опис, тексти і словничок]
Вступне слово: Михайло Лесів
ВИДАВНИЦТВО EPISTEМЕ
ЛЮБЛИН 2013
В українській мові розрізняється три діалектні групи або наріччя: поліську або північноукраїнську, південно-західну і південно-східну. Українські говірки Підляшшя входять до поліського або північно- українського наріччя. На Південному Підляшші виступали і ще виступають на його сході наступні говірки: луговицька, полівицька, хмацька, звана умовно-ил, -іл і архаїчна. Українські говірки охо- плювали майже цілу територію Південного Підляшшя. Межею цих говірок на сході є річка Буг, яка є кордоном Польщі з республікою Білорусь, на заході сягають під місто Сельці (Седльце), під місто Соколів-Підляський, під місто Радинь-Підляський, до міста Межиріччя-Підляського та поза місто Парчів (в говірці Парцьово). Про це, що в околицях Сельців населення говорило колись українською говіркою засвідчують назви місцевостей, наприклад, під Сельцями є Сток-Руський і Сток-Ляцький. Межею українських говірок на півдні є лінія, яка тягнеться від міста Володави над Бугом поздовж річки Володавки до міста Острів-Люблинський, давніше званий Підлясь ким в Любартівському повіті, а колись Володавському. Натомість межею на півночі є річка Буг, границя Люблинського воєводства 3 Підляським воєводством, давніше Білостоцьким.
1. Луговицька говірка
Луговицька говірка тягнеться смугою понад Бугом від міста Володави через такі села, (назву найважливіші), як: Шуминка, Рожінка, Яблочин (або Яблична), Заболоття, Кодень, Костомолоти, селище Тереспіль, Луги аж по Серпеличі і Неплі над Бугом у Білопідляському повіті.
Załączniki
| Plik | Wielkość pliku |
|---|---|
Ukrajinski howirky piwdennoho pidliaszszja
|
2 MB |