Agnieszka Parfieniuk

У неділю 6 жовтня 2024 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську відбулося урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік. Лавреатoм Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік у категорії «Самоврядна діяльність» є д-р Микола Хроль.

Микола Хроль – ветеринар, діяч місцевого самоврядування, один із лідерів українського життя на Північному Підляшші. Людина з великим авторитетом серед мешканців Більська та Більського повіту. Заангажувався в діяльність місцевого самоврядування вже на початку 90-х років ХХ ст., коли воно відродилося в Польщі. Був одним із чільних представників українського середовища Більська в політичному житті міста. У перших демократичних самоврядних виборах у 1990 р. став радним Ради Міста Більськ зі списка Русько-Українського виборчого комітету міста Більськ Підляський. Згодом був обраний радним Ради Міста Більськ також у 1998 та 2002 рр. Був членом різних комісій Міської ради, а також Громадської житлової комісії міста Більськ. Як представник українського середовища Більська у 1998-2002 рр. був заступником голови Міської ради в Більську. Як людина зі сформованою українською національною ідентичністю дуже заангажувався в громадському, культурному, освітньому та політичному вимірах українського руху на Північному Підляшші, який в 90-х роках динамічно розвивався. Став одним із лідерів української громадськості Підляшшя. У 2000-2005 роках був заступником голови Союзу українців Підляшшя, найбільшої української організації в регіоні. У 2005-2015 рр. був членом Головної ради СУП.

Родом з Південного Підляшшя, з села Паросля біля Яблочина над Бугом, де знаходиться відомий Св.-Онуфрієвський православний монастир. Його родина від поколінь дуже з’язана з Яблочинським монастирем і Православною Церквою: брат діда Трофим був православним священиком на сусідньому Поліссі, а його син Леонід був священиком у Франції.

М. Хроль народився в 1942 р. В 1947 р. в рамках акції «Вісла» разом з батьками депортований з рідних земель в околиці міста Члухів у Кошалінському. Їхня хата стала осідком неофіційної православної парафії, яка почала діяти біля 1950-1951 р.

Родина Хролів була однією з перших, які вернулася з виселення на рідні землі влітку 1954 р., хоч перша спроба повернення не вдалася, оскільки повертаючих завернула міліція. Закінчив Загальноосвітній ліцей ім. Ю. І. Крашевського в Білій Підляській, де жив в інтернаті. Випускник ветеринарії в Вищій рільничій школі в Люблині. Під час студій ангажувався в діяльність українського православного середовища Люблина, якого життя було зосереджене в православній церкві Преображення Господнього та в домівці Українського суспільно-культурного товариства.

Після одруження та закінчення студій, в 1966 р. переїхав до Більська, де живе по сьогоднішній день. Має дві доньки та внуків.

З 1966 р. працював лікарем-ветеринарем у державній ветеринарійній лічниці в Більську. У 1974-1977 роках був на докторських студіях у Вищій школі сільського господарства у Варшаві. Докторську дисертацію, на тему «Лікування та профілактика трихофітози худоби», захистив у січні 1978 р.

В державній лічниці працював до 1990 р., з короткими перервами в 1984 та 1987-88 рр., коли виїжджав до США, де працював також в ветеринарійній лічниці. У 1990 р. створив власну лічницю у селі Храболи, неподалік Більська, ставши першим лікарем ветеринарії в цілому воєвідстві, який почав приватну ветеринарійній практику. Після кількох років створив другу лічницю в Більську. Через короткий час, від 1993 до 1995 р., мав також ветеринарійну гуртівню. Добре оснащена лічниця в Більську став найбільшим в околиці ветеринарійним закладом.

Микола Хроль – одна із найвідоміших і найавторитетніших постатей українського середовища Підляшшя. Представник покоління українців Південного Підляшшя, яке мало травматичний досвід депортації під час акції «Вісла», проте зберегло свою українську ідентичність та прив’язаність до Православної Церкви. Відіграв вагому роль у розвитку ветеринарної справи на Більщині в період суспільно-економічної трансформації. Став одним із політичних лідерів українського середовища Північного Підляшшя в місцевому самоврядуванні наприкінці ХХ та на початку ХХІ століть. Відіграв важливу роль у розвитку українського життя на Підляшші зламу тисячоліть.

Публічне завдання «Підляська науково-літературна нагорода» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

 

На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово».

У сьогоднішній програмі релація з урочистого вручення Підляської науково-літературної нагоди за 2024 рік, яке відбулося 6 жовтня.

Запрошуємо слухати!

Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.

У неділю 6 жовтня 2024 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську відбулося урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік. Лавреаткою Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік у категорії «Художня творчість» є Єлизавета Томчук.

Єлизавета Томчук – засновниця та багаторічна керівниця українських мистецьких колективів на Підляшші, вчителька української мови та музики, аніматорка українського культурного життя в регіоні. Є засновницею і художнім керівником Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок», який став культурною візитівкою українського середовища Підляшшя та міста Більськ і є лауреатом багатьох премій і фестивалів у Польщі та за кордоном. Ансамбль, заснований у 1995 р. під опікою Союзу українців Підляшшя, який нині діє також при Більському домі культури, є важливою українською культурною інституцією Підляшшя, яка вже понад чверть століття виховує дітей та молодь в дусі любові та поваги до рідної культури – мови, пісень і танців предків. Є. Томчук керує також з 1995 р. українським фольклорним ансамблем «Родина» в Дубяжині та українським дитячим гуртом «Сонечко», який діє при дитячому садочку № 9 «Лісова поляна» в Більську.

У 1990-1995 рр. співала в одному з найвидатніших українських ансамблів традиційної музики «Горина» в Інституті культури в Рівному.

 

Також співала в українському підляському вокально-інструментальному гурті «Яр». Є авторкою або редакторкою кількох видань: «Рогульки Підляшшя у записах Єлизавети Рижик» (Рівне 1994), «Колядки. Підляшшя, Волинь, Полісся, Україна» (Більськ Підляський 2001), «Zaspiwajmo pisniu wesełeńku – ukraińskie pieśni z Podlasia» (Більськ Підляський 2001), авторка нотних записів у книзі «Котилася торба з високого горба. Дитячий фольклор з Підляшшя» (Більськ Підляський 2011). Вона також є автором статей про фольклор і музичну культуру Підляшшя (зокрема у томі «Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження», Київ 1997). Проводила також етнографічні дослідження на Північному Підляшші. Вона підготувала кілька дисків, записаних ансамблями, якими керує. Була художнім керівником та організатором багатьох фестивалів української культури та пісенних конкурсів на Підляшші, зокрема Фестивалів української культури на Підляшші «Підялська осінь», найбільших мистецьких заходів на відкритому повітрі в регіоні – фестивалю «На Івана, на Купала» у Дубичах Церковних, Конкурсів української пісні «З Підляської криниці»», Воєвідського декламаційного конкурсу «Українське слово».Походить із села Кнориди, що поблизу Більська на Підляшші. Змалку її виховували в плеканні та повазі до рідних традицій, культури та мови.

Випускниця Інституту культури в Рівному (Україна), який був майстернею видатних знавців українського фольклору та музичних традицій.Від кількох років вона знову живе в Кноридах з чоловіком, донькою та сином. Від тридцяти років є одним із лідерів Союзу українців Підляшшя, з 1996 р. є членом Головної Ради СУП, тривалий час була членом Головної управи, зокрема секретарем СУП. З 2017 р. також є членом Ревізійної комісії Підляського наукового інституту.

За культурну та освітню діяльність неодноразово відзначалась і нагороджувалася. Вона отримала, зокрема: Бронзовий, срібний і золотий хрест заслуги, медаль Комісії народної освіти, численні нагороди і відзнаки, в тому числі Знак заслуженого діяча культури, Почесний знак «Заслужений для польської культури» та «Заслужений діяч мистецтв України».

Єлизавета Томчук є однією з ключових постатей українського культурного життя Північного Підляшшя. Має чудову музичну майстерність та глибоке знання фольклору і музичних традицій Підляшшя на загальноукраїнському тлі. Майже тридцять років керує українськими художніми ансамблями на Підляшші та анімує українське культурне життя регіону. Вона виховала багато поколінь дітей та молоді в любові до рідної культури, мови, пісні. Усе своє професійне та громадське життя присвятила діяльності, спрямованій на збереження, дослідження та розвиток української культури Підляшшя.

Публічне завдання «Підляська науково-літературна нагорода» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово».

28 вересня у Черемсі відбувся черговий концерт “Джерела – українські традиції та трансформації”. На сцені Гмінного осередка культури виступили колективи, в репертуарі яких є підляський фольклор у традиційних або сучасних аранжуваннях. У програмі релація з цього заходу.

Запрошуємо слухати!

Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.

28 вересня у Черемсі відбувся черговий концерт “Джерела – українські традиції та трансформації”. На сцені Гмінного осередка культури виступили колективи, в репертуарі яких є підляський фольклор у традиційних або сучасних аранжуваннях.

Постійним елементом концерту є презентація підляського обряду. Цього року гурт “Гілочка” з Черемхи представив обряд випічки коровая – традиційного весільного тіста.

На сцені також виступили: “Незабудкі” (Нурець Станція), “Родина” (Дубяжин), співочий колектив з Добриводи та “Вервочки” з Орлі. Також виступила танцювальна група “Гілочкі”.

Зіркою вечора став гурт “Горпина” з Ольштина.

“Джерела – українські традиції і трансформації” організує Союз українців Підляшшя у рамках проєкту “Фестивалі української культури і традиції на Підляшші” дякуючи дотації з бюджету держави.

На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово».

У програмі ми зустрінемося з Людмилою Востріковою – співачкою, викладачем, керівником ансамблю «Горина» з Рівного. Ми розповімо між іншими про майстер-класи білого співу та традиційних танців, які відбулися у Черемсі, та про актуальні проекти Людмили у Рівному.

Запрошуємо слухати!

Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.

4 вересня 2024 р. Капітула Підляської науково-літературної нагороди на своєму засіданні прийняла рішення про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік.

Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік стали:

Категорія « Художня творчість» – Єлизавета Томчук,

Категорія « Самоврядна діяльність» – д-р Микола Хроль.

Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, збереженні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була заснована у 2022 р. Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. Була вже присуджена двічі – у 2022 та 2023 рр., загалом нею нагороджено досі 8 осіб. У 2024 р. Підляська науково-літературну нагорода була присуджена втретє.

Нагороду присуджує Капітула, у склад якої увійшли особи, заангажовані у діяльність задля збереження та розвитку української мови і культури Підляшшя, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто Підляського наукового інституту та Союзу українців Підляшшя.

Урочисте проголошення лавреатів та церемонія вручення Підляської науково-літературної нагороди на 2024 рік планується 6 жовтня 2024 р. в Більську на Підляшші.

Публічне завдання «Підляська науково-літературна нагорода» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово».

У сьогоднішній програмі розповімо про звичаї та традиції, пов’язані з підляським весіллям.

Запрошуємо слухати!

Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.

На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово».

Цього тижня ми послухаємо релації з літньої школи традицій – Меандри. Організаторами заходу є Підляський інститут культури в Білостоці та Товариство друзів Скансену у Козликах.

Запрошуємо слухати!

Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.

1 вересня 2024 року (неділя) у Скансені в Козликах, відбудуться майстер-класи підляських пісень. Учасники розучать весняні, весільні та ліричні пісні, в яких важлива любовна тема.
Зустріч проведе Юліта Харитонюк – культурологиня, аніматорка, співачка, пов’язана з гуртами: Z Lasu, Polesie_PL, Biele, Kapela Batareja, Pieśni Piękne.

Майстер-класи безкоштовні.
Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/816207733710119/?ref=newsfeed
Інформація та реєстрація: stow.dziedzictwopodlasia@gmail.com
Кількість місць обмежена.

Організатор: Товариство Спадщина Підляшшя
Співфінансується Міністерством культури та національної спадщини в рамках програми ЕтноПольща Національного центру культури. Едиція 2024.