У 1920-х роках на території нинішнього Підляського воєводства оселилася велика група солдатів УНР, які разом із Військом Польським у 1920 році воювали проти більшовиків. Вони жили, між іншими, у Гайнівці, Біловежі, Білостоці, а також інших місцевостях регіону. Донині слідами їх перебування є могили на кладовищах, часто забуті та занедбані.
Особливе місце, яким упродовж багатьох років опікується Союз українців Підляшшя, – це старе кладовище за селом Дубини, де є пам’ятник та могили колишніх воїнів армії УНР.
Ветерани Армії УНР поселилися у Гайнівці та околичних місцевостях у міжвоєнному періоді. Після 1920-го року вони знайшлися у військових таборах для інтернованих на території Польщі, згодом частина виїхала на Захід, а інші почали шукати для себе місця для життя у польській державі. Розвиток промисловості в Гайнівці, дав для них можливість отримати роботу в тартаках.
Гайнівські «петрюрівці» покликали до життя відділення Українського центрального комітету (у 1934 році він нараховував 140 членів) та вели активну українську культурно-освітню діяльність. З часом деякі із них вросли в місцеву суспільність, решта, перед приходом совєтів, подалася на Захід, побоюючись репресій. Певну неокреслену кількість українських емігрантів та їх родин совєти депортували на Схід.
Слідом присутності ветеранів Армії УНР у Гайнівці є триметровий пам’ятник з металевим українським національним гербом на старому кладовищі в Дубинах, увінчаний хрестом. Він був споруджений у 1931 р. Напис на кам’яній табличці свідчить, що він був присвячений «Борцям за Україну», та дата «1931 24 / V» пов’язана з Симоном Петлюрою, головним отаманом військ і флоту УНР, який був убитий більшовицьким агентом п’ятьма роками раніше, 25 травня 1926 року.
Відділ Союзу українців Підляшшя у Гайнівці багато років опікується пам’ятником. Роботи, пов’язані з прибиранням кладовища та оновленням пам’ятника проводились його учасниками неодноразово, між іншими у 1990-х, 2003 та 2007 роках.
У 2018 році українських активістів підтримало Посольство України у Варшаві, яке виділило кошти на подальші реставраційні роботи, огорожу навколо пам’ятника тощо. Також було прибрано місце, де були поховані колишні воїни УНР.
