Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік – д-р Микола Хроль

У неділю 6 жовтня 2024 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську відбулося урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік. Лавреатoм Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік у категорії «Самоврядна діяльність» є д-р Микола Хроль.

Микола Хроль – ветеринар, діяч місцевого самоврядування, один із лідерів українського життя на Північному Підляшші. Людина з великим авторитетом серед мешканців Більська та Більського повіту. Заангажувався в діяльність місцевого самоврядування вже на початку 90-х років ХХ ст., коли воно відродилося в Польщі. Був одним із чільних представників українського середовища Більська в політичному житті міста. У перших демократичних самоврядних виборах у 1990 р. став радним Ради Міста Більськ зі списка Русько-Українського виборчого комітету міста Більськ Підляський. Згодом був обраний радним Ради Міста Більськ також у 1998 та 2002 рр. Був членом різних комісій Міської ради, а також Громадської житлової комісії міста Більськ. Як представник українського середовища Більська у 1998-2002 рр. був заступником голови Міської ради в Більську. Як людина зі сформованою українською національною ідентичністю дуже заангажувався в громадському, культурному, освітньому та політичному вимірах українського руху на Північному Підляшші, який в 90-х роках динамічно розвивався. Став одним із лідерів української громадськості Підляшшя. У 2000-2005 роках був заступником голови Союзу українців Підляшшя, найбільшої української організації в регіоні. У 2005-2015 рр. був членом Головної ради СУП.

Родом з Південного Підляшшя, з села Паросля біля Яблочина над Бугом, де знаходиться відомий Св.-Онуфрієвський православний монастир. Його родина від поколінь дуже з’язана з Яблочинським монастирем і Православною Церквою: брат діда Трофим був православним священиком на сусідньому Поліссі, а його син Леонід був священиком у Франції.

М. Хроль народився в 1942 р. В 1947 р. в рамках акції «Вісла» разом з батьками депортований з рідних земель в околиці міста Члухів у Кошалінському. Їхня хата стала осідком неофіційної православної парафії, яка почала діяти біля 1950-1951 р.

Родина Хролів була однією з перших, які вернулася з виселення на рідні землі влітку 1954 р., хоч перша спроба повернення не вдалася, оскільки повертаючих завернула міліція. Закінчив Загальноосвітній ліцей ім. Ю. І. Крашевського в Білій Підляській, де жив в інтернаті. Випускник ветеринарії в Вищій рільничій школі в Люблині. Під час студій ангажувався в діяльність українського православного середовища Люблина, якого життя було зосереджене в православній церкві Преображення Господнього та в домівці Українського суспільно-культурного товариства.

Після одруження та закінчення студій, в 1966 р. переїхав до Більська, де живе по сьогоднішній день. Має дві доньки та внуків.

З 1966 р. працював лікарем-ветеринарем у державній ветеринарійній лічниці в Більську. У 1974-1977 роках був на докторських студіях у Вищій школі сільського господарства у Варшаві. Докторську дисертацію, на тему «Лікування та профілактика трихофітози худоби», захистив у січні 1978 р.

В державній лічниці працював до 1990 р., з короткими перервами в 1984 та 1987-88 рр., коли виїжджав до США, де працював також в ветеринарійній лічниці. У 1990 р. створив власну лічницю у селі Храболи, неподалік Більська, ставши першим лікарем ветеринарії в цілому воєвідстві, який почав приватну ветеринарійній практику. Після кількох років створив другу лічницю в Більську. Через короткий час, від 1993 до 1995 р., мав також ветеринарійну гуртівню. Добре оснащена лічниця в Більську став найбільшим в околиці ветеринарійним закладом.

Микола Хроль – одна із найвідоміших і найавторитетніших постатей українського середовища Підляшшя. Представник покоління українців Південного Підляшшя, яке мало травматичний досвід депортації під час акції «Вісла», проте зберегло свою українську ідентичність та прив’язаність до Православної Церкви. Відіграв вагому роль у розвитку ветеринарної справи на Більщині в період суспільно-економічної трансформації. Став одним із політичних лідерів українського середовища Північного Підляшшя в місцевому самоврядуванні наприкінці ХХ та на початку ХХІ століть. Відіграв важливу роль у розвитку українського життя на Підляшші зламу тисячоліть.

Публічне завдання «Підляська науково-літературна нагорода» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.