Григорій Купріянович, УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОС НА ХОЛМЩИНІ ТА ПІДЛЯШШІ В XIX — ХХ ст.

Григорій Купріянович

УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОС НА ХОЛМЩИНІ ТА ПІДЛЯШШІ В XIX — ХХ ст. сс 59-76

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ПОЛІТОЛОГІЇ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Холмщина і Підляшшя
ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
КИЇВ
РОДОВІД
1997

За два століття на Холмщині й Підляшші пройшли процеси, які докорінно змінили етнічний склад населення – чи то шляхом денаціоналізації, чи депортації. Внаслідок того український етнос з переважаючої більшості став тут (за винятком Північного Підляшшя) нечисленною меншістю.

Сама територія цих регіонів, де прожи вали також поляки, євреї, білоруси, німці, була предметом інтересів різних держав: Польщі, Австрії, Прусії, Росії. За третім поділом Польщі (1795) Холмщина й Підляшшя увійшли до Австрії. У часи наполеонівських воєн та після них ці регіони переходили з рук в руки, поки не опинилися, за рішенням Віденського Конгресу (1814-1815), у складі Царства Польського під владою Росії.

На початку ХІХ ст. корінне населення Холмщини та Підляшшя в більшості зберігало своє українське етнічне обличчя.

Проте руським, тобто українським, зали-шилося на цей час вже тільки село, вищі верстви й місто були майже всюди сполонізовані. Ті процеси поступали далі, особливо по відношенню до західніших, українських поселень, де спостерігався перехід на латинський обряд та ліквідація парафій східного обряду. Більшість населення Холмщини та Підляшшя була уніатами й належала до двох єпархій: Холмської та Берестейської. Після переслідувань у XVII та XVIII ст. лише кілька осередків залишилося православними: монастирі в Яблочині, Дорогичині, Більську. В Уніатській Церкві вже в ХVІІІ ст. почав прискорюватися процес латинізації і полонізації, особливо після Замойського синоду (1720). Проявом цього були зміни церковного устрою, звичаїв, обрядів, обладнання храмів (усунення іконостасів чи впроваджування органів), в результаті чого деякі уніатські церкви майже не відрізнялися від костелів. Сильнішим ставав вплив польської мови. Сполонізована була значна частина уніатського духовенства, яке нерідко ототожнювалося з польською національною ідеєю. Процеси ці посилилися в першій пол. ХІХ ст., тобто під російським пануванням.

В уніатській Церкві в 30-х роках ХІХ ст. сформувалося дві течії: „добрих уніатів”, які стояли на позиціях безоглядної вірності Римові та подальшої латині зації і полонізації Уніатської Церкви, та  „народовців”, що виступали за збереження східних традицій і „руської” мови. Останні  були прихильниками повернення до  православ’я. В 1839 р. уніатська церква на …

Załączniki

Plik	Wielkość pliku
ukrajinskij etnos na xolm i pidlasz Hryhorij Kuprianowycz	2 MB