НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
Роман Кирчів
ІЗ ФОЛЬКЛОРНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
НАРИСИ Й СТАТТІ
Львів – 2002
З УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОГО ФОЛЬКЛОРНОГО ПОГРАНИЧЧЯ ст. 295 – 317
У програмах білоруського радіо, телебачення досить часто передаються відомі українські пісні – “Розпрягайте, хлопці, коні”, “І шумить, і гуде”, “Ой за гаєм, гаєм”, “В кінці греблі шумлять верби”, “Копав, копав криниченьку”, “Ой у полі нивка”, “Чого вода каламутна” та чимало інших. Вони звучать білоруською мовою і трактуються як білоруські народні. Таке саме бачимо і в різних збірниках білоруських народних пісень та в інших друкованих виданнях. У них багато пісень, які ми вважаємо своїми, українськими, але про таке їхнє походження там здебільшого й не згадується. Подібні речі викликають здивування, заперечення, а то й протест. Останнім часом ця проблема порушена й обговорюється на сторінках “Пам’яток України”. Однак, на моє переконання, поспішати з висновками не треба. Проблема надто складна, має свою глибоку історію і численні, пов’язані з нею, ще не з’ясовані питання, різні інтерпретаційні нашарування, методологічні й ідеологічні підходи. Тому передусім потребує уважного наукового вивчення, спокійного об’єктивного потрактування. Досі, за винятком окремих епізодичних спроб, такого дослідження вона не мала. Через це мушу обмежитися тут лише деякими увагами й судженнями, радше розважаннями над окреми- ми аспектами цієї проблеми.
Штрихи до історичного профілю проблеми
Załączniki
| File | File size |
|---|---|
z ukrajinsko biloruskoho folklornoho pohranyczczja
|
3 МБ |