Gwary Północnego Podlasia
Stowarzyszenie Dziedzictwo Podlasia, Bielsk Podlaski – Puchły 2008
ПРО СТАТУС ПІДЛЯСЬКИХ ГОВІРОК (МЕЖИРІЧЧЯ ВОЛОДАВКИ І НАРЕВИ) ст. 62-68
ГРИГОРІЙ АРКУШИН
Про підляські говірки існує досить велика література, про них писали (спеціально і принагідно) не лише мовознавці, а й фольклористи, письменники, етнографи, історики, пор.: у другій половині ХІХ ст. – це О. Потебня, К. Михальчук, П. Житецький, І. Нечуй-Левицький, С. Желехівський, П. Чубинський, М. Янчук, В. Шимановський та ін., у першій половині ХХ ст. І. Бессараба, І. Зілинський, В. Ганцов, В. Курашкевич, Я. Токарський, Ю. Тарнаць кий, у другій половині М. Лесів, С. Вархол, Є. Бартмінський, Ф. Чижевський, М. Саєвіч, Б. Яняк, М. Кондратюк, Ю. Гаврилюк, Г. Купріянович, І. Ігнатюк та багато ін., тобто можна стверджувати, що народна мова підляшуків добре вивчена (докладніше див.: [Лесів 1997: 292 399]).
Однак і донині існує проблема ніби й невелика: якої ж мови ці говірки, що на території межиріччя Володавки і Нареви, польської, білоруської чи укра їнської ? Безперечно, в останнє тисячоліття ця територія зазнавала різних міграційних рухів, уходила в склад різних держав, а окраїнним говіркам (у нашому випадку підляським), як відомо, властиві не тільки інтерферентні явища вони зберігають і давні риси, утрачені центральними говірками, через що такі лексеми чи граматичні форми не стали і не могли стати нормою літературної мови. Ще одна важлива деталь: сучасна відірваність підляських говірок від інших східнослов’янських та незначний уплив на них літературних мов, за винятком польської, частково білоруської, змогла “законсервувати” і таку особливість, як дифтонги, що відсутні у теперішніх волинсько-поліських та берестейських говірках.
Отож, розглянемо лише одну фонетичну рису підляських говірок звуки, уживані на місці давнього ятя (ѣ, ё), тобто його сучасні рефлекси (континуанти).
Załączniki
| File | File size |
|---|---|
status pidljaskych howirok hryhorij arkuszyn
|
855 КБ |