Михайло Лесів
ОСОБЛИВОСТІ ГОВОРУ УКРАЇНЦІВ ХОЛМЩИНИ ТА ПІДЛЯШШЯ сс 86-100
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ПОЛІТОЛОГІЇ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Холмщина і Підляшшя
ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
КИЇВ
РОДОВІД
1997
Мова корінного населення Підляшшя та Холмщини, народна культура якого основана на культурі й мовленні найдавніших східнослов’янських племен — волинян і бужан, що від самого початку нашої писаної історії входили до складу Київсько- Руської держави, належить до найстаріших українських діалектів.
Підляшшям називаємо територію, що охоплює значну частину теперішніх Білостоцького та Білопідляського воєводств Польщі аж до м. Володави на півдні. Корінне населення цієї території від ріки Нарва (правої притоки Бугу) на півночі вздовж правого берега Бугу аж до лінії Володава – Парчів на півдні розмовляє говір ками, які належать до північноукраїнського діалекту. Можна ці говірки також назвати українськими підляськими.
Незалежно від того, що ця територія десь від ХІѴ ст. дотепер стала частиною Великого Литовського князівства, а від Люблинської унії 1569 р. перебуває в складі Польщі, українські підляські говори затримали свій суто український характер і в архаїчній формі виступають донині в людей, які після Другої світової війни не виї хали в УРСР або не були вивезені 1947 р. на польські західні чи північні землі. Переселенці, до речі, також зберігають свої говірки та вчать своїх дітей української мови у її північноукраїнському (підляському) варіанті.
Щоб зорієнтувати читача, про які околиці тут йдеться, назвемо такі міста і села на півдні, як Більськ Підляський, Гайнівка, Кліщелі, Сім’ятичі, Константинів, Янів Підляський, Біла Підляська, Парчів, Володава.
Холмщина – це територія вздовж лівого берега Бугу, що співпадає більш-менш з територією сучасного Холмського воєводства та східної частини Замойського воєводства Польщі від лінії між Володавою і Холмом на півночі аж до давнього російсько-австрійського державного кордону перед Першою світовою війною на півдні. Це околиці міст Холм, Грубешів, Городло, Замостя, Білгорай, Томашів Любельський, Долобичів та ін. На цій території мешкали люди, які в щоденому житті використовували говірки, перехідні від північноукраїнських до південно-західно- українських (колишній Холмський повіт в основному і північна частина колишнього Грубешівського повіту) та до західних варіантів південно-західних говірок української мови – волинських (частина колишнього Грубешівського та Томашівського повітів до річки Солокії на півдні), наддністрянських (південна частина колишнього Томашівського повіту), і надсянських (південна частина колишнього Білгорайського повіту). Носії тих говірок після Другої світової війни виїхали частково до УРСР, а в 1947 р. їх було пере-…
